• Дитина має відчувати й знати, що ви їй довіряєте.
• На вашу довіру вона найчастіше відповість правдивістю.
• Ваша установка: «Хай тільки на тебе сьогодні поскаржиться вихователь!»,- провокує агресивність дитини як захисну реакцію.
• Дратівливій дитині слід сказати: «Поводься за можливості спокійніше та стриманіше».
• Якщо дитина обманює, то вона може не зрозуміти, що цим собі шкодить. Поясніть їй це.
• Завжди дотримуйтеся слова, яке дали дитині.
• Якщо не виконали обіцяного, поясніть причину і вибачтесь.
• Поясніть, що на правді тримається світ, що вона корисна.
• Запитайте в дитини: «Чи хотіла б ти жити серед людей, які постійно обдурюють одне одного?».
• Звертайте увагу дитини на те, що людей, які постійно обдурюють, не люблять, їм не довіряють, їх не поважають, вони часто програють.
• Не провокуйте ситуації для обману, уникайте двозначних питань, коли неправду сказати легше, ніж правду.
• Якщо дитина щось розбила, скажіть: «Я знаю, що ти розбила… розкажи мені, як це трапилося». Така впевненість зазвичай виключає варіант обману.
• У конфліктних ситуаціях будьте доброзичливими – дитині буде легше сказати правду.
• Завищені вимоги, сильний тиск на дошкільника можуть спровокувати бажання сказати неправду заради убезпечення себе від неприємностей.
• Не вчиняйте допитів. Якщо дитина не визнає своєї провини, наполягати недоцільно.
• Замість покарання ліпше скажіть: «Сподіваюся, що твої слова правдиві, якщо ні – я дуже засмучуся».
• Допоможіть дитині усвідомити доцільність існування меж припустимої поведінки.
• Дошкільник має знати: межі потрібні для розуміння того, що не він править світом, що світ – це колективний простір.
• Підтримуючи розумну дисципліну, ми формуємо здорову совість.

Пам’ятку розробила Олена Кононко, д-р психологічних наук