Справжня дружба може зав’язатися вже тоді, коли ваш малюк навчиться говорити. Саме мовленнєве спілкування є фундаментом  стосунків, навіть якщо людям лише 2 роки.

І тут, головне, не знецінити цю першу прихильність не до члена родини, а підтримати свого малого в його перших успішних комунікаціях.  Дружба — це не щось факультативне, тобто приємне, але не обов'язкове. Дружба зміцнює інтелект, дарує впевненість у своїх силах, навчає правильно грати ролі в суспільстві й адекватно поводитися в різних ситуаціях.

Психологи і педагоги сходяться в думці про те, що за перше коло спілкування дітей несуть відповідальність саме батьки. Що ви можете зробити, аби дружба принесла малюку усі можливі зиски. Свої поради надав психолог під час ефіру передачі “Більше двох” на телеканалі D1.

1.Створіть умови для гри 

Саме під час спільної гри відбувається магія: обмін емоціями, відпрацювання надважливих соціальних навичок. Усе дуже просто: запрошуйте до себе друзів із дітьми, яким затишно один з одним. Пропонуйте їм цікаве спільне заняття і ….спостерігайте. Дуже часто такі зустрічі стають початком довгої й доброї історії.

2.Дружіть самі

Так-так, зараз мова про ВАШИХ дорослих друзів. Ніколи дитина відлюдькуватих батьків не стане душею компанії. Подумайте, як давно ви запрошували до себе на каву, а то й на келих вина своїх близьких по духу людей. Або ходили з дітьми в гості до друзів. Це варто планувати і виконувати. Усе заради дітей, звісно.

3.Пропонуйте альтернативу

Якщо бачите, що в основному колі спілкування ваших дітей (садочку, школі) дружба ніяк не зав'язується, створіть його самі. Заради якісного спілкування варто спробувати поміняти колектив. Або ж віддати дитину в гурток або секцію, де з іншими дітьми, можливо, почнуться справді теплі стосунки.

4.Не знецінюйте саму дружбу і дитячі конфлікти всередині неї.

Немає “дрібних дитячих проблем”! Просто  слід закарбувати це собі. Якщо вашій дитині погано через сварку з кращим другом, не варто казати щось на кшталт: “Ну нічого! Знайдеш собі іншу подружку!”. Прийміть емоції дитини, проживіть із нею цей сум або навіть біль. І спробуйте допомогти помиритись (див. п.1) або зрозуміти, що конкретно ця маленька людина зараз не готова дружити. Давай спробуємо знайти тобі нових приятелів (див. п. 3)

5.Працюйте над високою самооцінкою дитини

Особливо, якщо дитині й справді складно знайти друзів. Ба більше, в усіх колективах малюк стає об'єктом цькувань. Дайте своєму сину або доньці пережити успіх. Що в нього справді класно виходить? Хай займається цим якомога більше. Хваліть його дуже-дуже часто. Повторюйте, наскільки він або вона класні і цінні. Тільки впевнена у собі людина може бути цікава іншим і знати собі ціну в будь-яких стосунках.