Чим відрізняються авторитарні батьки та до яких наслідків може призвести авторитарний тип виховання дитини

Батьками не народжуються, ними стають, поступово цьому навчаючись. Коли ми стаємо батьками й збираємося виховувати дітей, багато факторів впливають на те, як ми будемо їх виховувати: це і наше виховання в сім'ї , і наш внутрішній стан, економічний, політичний стан в державі, взаємовідносини між чоловіком і дружною, вплив родичів (бабусь і дідусів). Але головне, що буде впливати, це пам'ять про те, як цих молодих батьків виховували їх батьки.

Авторитарний тип виховання

Авторитарний стиль виховання – всі рішення приймають батьки, які вважають, що дитина майже в усьому повинна підкорятися їх волі, авторитету. Батьки вимагають від дитини порядку, дисципліни, чіткого виконання всіх обов’язків. У особистості змалку виховують почуття відповідальності, уміння долати труднощі. Негативним є те, що до неї ставлять надто високі вимоги, виконання яких потребує максимальної мобілізації всіх розумових і фізичних здібностей. Від дитини вимагають досягнення успіху в різних сферах. Це стає для неї самоціллю, але при цьому страждає духовна сфера.

У дітей не формується здатності вирішувати адекватно проблеми. Дитина позбавлена в принципі проблеми вирішувати. У неї є бажання, які задовольняються або не задовольняються батьками, залежно від світогляду батьків. Якщо донька хоче плаття, мама вирішує, якого кольору, за яку ціну, і якого фасону. Дитині або доведеться носити тільки це, або взагалі без сукні. З точки зору батьків для дитини робиться все і дитина живе як принц або принцеса і споживає те, що батьки вважають найкращим.

Діти з авторитарних сімей практично не мають прав і позбавлені свободи дій. Авторитарні батьки нерідко відправляють дітей вчитися в закриті навчальні заклади, наприклад, військові училища або школи-інтернати.

Авторитарний стиль виховання може призвести до відхилень у поведінці особливо тоді, коли батьки прагнуть бачити свою дитину лідером. Дитина має отримувати найвищі бали з усіх предметів у школі, займати призові місця на олімпіадах, вигравати спортивні змагання. Така психологічна установка сприяє появі страху невдачі, поразки. Дитина втрачає стимул до корисної діяльності, у неї виникає недовіра до людей вона прагне уникати контактів з ними. З віком у дитини деформується поведінка. Людина рабськи підкоряється владним людям, а щодо слабших за себе виявляє жорстокість, агресію, ігнорує людську гідність. Цей стиль виховання може негативно вплинути на самооцінку дитини і перешкоджає її повноцінному розвитку.

Природно, що діти агресивних батьків з авторитарним типом виховання набувають ті ж навички виховання власних дітей. Вони вважають це єдино правильним шляхом спілкування. Досягне успіху така дитина в життя чи ні, досить складно сказати однозначно. Багато в принципі не погано адаптуються, але досить часто мають проблеми в особистому житті.

Рекомендації батькам

1. Любіть свою дитину такою, якою вона є, а не за її досягнення та успіхи.

2. Не порівнюйте її з іншими дітьми. Порівнюйте її з самою собою (такою, якою вона була вчора і, можливо, буде завтра).

3. Не слід постійно турбуватися про дитину, намагатися постійно оберігати її від можливих небезпек, які часто є надуманими. Сподіватися, що вона зможе самостійно подолати життєві труднощі.

4. Не сваріть, а тим паче, не ображайте дитину в присутності чужих людей. Поважайте почуття і думки дитини. На скарги з боку оточення відповідайте : « Дякую, ми вдома обов’язково поговоримо на цю тему».

5. Засуджуйте не саму дитину, а її вчинок.

6. Навчіть дитину розповідати про свої проблеми. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, які виникають з однолітками та дорослими. Щиро цікавтесь її думкою.