Особливо вразливою групою під час конфліктів вважаються діти. Саме підтримка, яку надають дитині протягом і після неприємних або травматичних подій батьки, родичі та дорослі друзі сім’ї, є вирішальним чинником у подоланні негативних наслідків травматичного стресу в дітей. Прислухаючись до того, що відбувається, батьки можуть знайти шляхи допомоги дитині впоратися зі своїми почуттями. Якщо батьки можуть бути разом з дітьми, дітям набагато легше. Дорослі, які можуть говорити з дітьми про події і сприймати їх почуття, допомагають дітям пережити травматичний стрес з меншими втратами.

·        організуйте можливість дитині для «розрядки» напруги – заняття спортом, танцями, рухливі ігри;

·        не бійтесь зайвий раз обійняти, погладити дитину, потримати її за руку, зробити масаж або покласти руку на плече. Позитивні тілесні контакти дуже корисні для зняття напруги;

·        поговоріть з дитиною про ті почуття, яких вона зазнала або відчуває. Ви можете сказати, що багато людей відчували тривогу, страх, гнів, безпорадність. І що ці почуття – нормальні;

·        будь-яка, навіть маленька дитина, потребує пояснення того, що відбувається. Для неї важливо знати, чому батьки тривожаться, сердяться, горюють. Що відбувається в сім’ї, в місті. Постарайтеся пояснити це коротко (4–5 фраз) і спокійно;

·        щодо почуття страху, то важливо запевняти дитину в тому, що боятися – це природно. Що сміливі люди – також бояться. Проте їм вдається впоратися із власним страхом. І що дитина також смілива, сильна і обов’язково впорається;

·        підтримуйте надію на краще;

·        ЯКЩО РЕАКЦІЇ ДИТИНИ, НА ВАШУ ДУМКУ, є надмірними або незрозумілими ВАМ, якщо ІГРИ АБО СИМПТОМИ повторюються БЕЗ ОСОБЛИВИХ ЗМІН, ЯКЩО ВИ турбуєтесь – зверніться за консультацією до психотерапевта.

Поради з адаптації дітей до нових умов

Процес звикання до нових умов життя, нового оточення, до нових вимог і порядку розуміється як адаптація. Найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до нових умов є уважне ставлення батьків до дитини, розуміння ними її  внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін «прикласти» до своєї дитини. Але незважаючи на це, для полегшення процесу адаптації дитини до нових умов все ж можна дати деякі рекомендації:

• Основними помічниками дорослих у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
• Дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини.
• Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Дитина дуже вразлива і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.
• Задля виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.
• Не соромтеся демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.
• Діти потребують більше фізичних контактів, обіймів.
• Переконайтеся, що ваші діти мають достатньо часу для відпочинку і сну.
• Намагайтеся дотримуватися розпорядку дня (або відновити його), зокрема щодо вживання їжі, відвідування школи (дитячого садка), виконання повсякденних справ тощо
• Якщо ваша дитина відвідує навчальний заклад і Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із педагогом (вихователем, класний керівником, вчителем), практичним психологом навчального закладу.
• Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це педагогічного працівника (вихователя, класного керівника, практичного психолога) навчального закладу. Саме такі події часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
• Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
• Допоможіть дитині вивчити імена нових дітей, учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси
• У батьках діти хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

Успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків.

Пам’ятайте: дитина – це дзеркало життя батьків. Як у краплинці води відображається сонце, так і в дітях відоб­ражається вся організація життя сім’ї.