Формування вольових процесіву дітей дошкільного віку

Розвиток волі починається з першими свідомо спрямованими, довільними діями. А довільна поведінка розвивається з формуванням ініціативності - самостійності дитини у виборі дії, прийнятті рішення, яке дає їй можливість відчути себе джерелом дії, і усвідомленості - здатності розуміти зміст своєї діяльності і ситуації, в якій відбувається ця діяльність. Поступово розвивається здатність ставити перед собою більш складні завдання, долати труднощі, що надає діям дійсно вольовий характер. Цей процес триває від 3 до 7 років. Про ступінь вольового розвитку свідчить здатність до цілеспрямованої поведінки за обставин, які перешкоджають досягненню мети, подолання різноманітних перешкод.

Особливо відповідальним для розвитку волі є період так званої  «кризи 3-х років», під час якого формується самостійність дитини, яка намагається звільнитися з-під опіки дорослих, хоча і не володіє ще достатніми вміннями та навичками. У цей період формується протестна поведінка дитини. Нав'язування волі дорослого у цей час може спричинити порушення поведінки дитини - негативізм. При переході від раннього до власне дошкільного віку найхарактернішими є такі прояви негативної поведінки:

1. Прагнення робити все навпаки. Дитина ігнорує прохання дорослого лише тому, що її про це попросили, навіть якщо вона і мала намір це робити. У такій ситуації дитина робить наперекір не лише дорослому, а й собі.

2. Упертість. Часто її плутають з наполегливістю. Свідченням впертості є вимога дитиною свого лише тому, що вона так хоче і не бажає змінити своє рішення.

3. Непокора. Проявляється як неслухняність, небажання підкорятися кому-небудь. Дитина весь час обурюється тим, що пропонує і робить дорослий; категорично відмовляється виконувати те, що до недавнього часу робила охоче.

4. Свавілля. Реалізується у вимогах самостійності, прагненні робити все самому, відмовляючись від допомоги дорослого. Такий настрій нерідко породжує конфлікти, агресивну бунтівну поведінку, сварки, категоричне неприйняття, образа старших, ламання іграшок.

Всі ці явища викликані зламом попередніх і становленням нових якостей особистості дитини. У зв'язку з недостатньо розвиненою вольовою сферою дитині не просто адекватно виконувати вимогу дорослого, долати труднощі, досягати мети.

Які вольові якості у дитини формуються:

- відповідальність - самостійно ставити мету, і керується нею в діяльності, досягає результату.

-завзятість - виявляє прагнення досягти необхідного. Домагається успіху в діяльності, всупереч наявним труднощів і невдач.

- наполегливість- проявляє: прагнення постійно доводити почату справу до кінця; вміння тривало переслідувати мету, не знижуючи енергії в боротьбі з труднощами; вміння продовжувати діяльність при небажанні нею займатися або при виникненні іншої, більш цікавої діяльності; вміння проявити завзятість за нової ситуації.

- рішучість - своєчасно і, коли це потрібно, швидко приймає рішення і сміливо проводить їх у життя. Відсутні зайві коливання і сумніви при боротьбі мотивів. Швидко і продумано вибирає мету і знаходить способи її досягнення.

- витримка - проявляє здібності пригнічувати імпульсивні, малообдумані емоційні реакції, не піддаватися спокусі, тобто пригнічувати сильні бажання. У разі необхідності вміє виявляти стриманість, зовнішню незворушність, незважаючи на сильне бажання помститися кривдникові, відповісти грубістю на грубість.

          -  дисциплінованість - підпорядковується дитина суспільних правил поведінки та діяльності; усвідомлено виконує суспільні правила поведінки та діяльності;

- самостійність - вміє діяти без сторонньої допомоги, виконувати діяльність за своєю ініціативою.

У дошкільному віці у дітей формуються вольові якості, які відіграють важливу роль у становленні особистості. У різних видах діяльності діти починають формувати мету, підпорядковуючи їй свої дії, спрямованої на ефективне формування у дошкільнят цілеспрямованої поведінки.

Починаючи з року дорослі можуть своєю поведінкою підтримувати розвиток емоційно-вольової сфери дитини чи гальмувати її. У ситуації, коли дитина повзе чи намагається йти в напрямку об’єкта або території, батьки повинні реагувати правильно: не зупиняти, не переносити дитину, не спішити подавати дитині іграшку, а давати їй можливість самостійно дійти до кінцевої цілі або самостійно взяти бажаний предмет.

Починаючи з трирічного віку, воля дитини стає більш усвідомленою, тому концентрується увага дорослих на дотриманні правил поведінки. В цьому віці доцільно формувати самостійність під час  прибирання місця своєї гри, праці, обслуговування себе. Не намагатися дорослим спрощувати умови дітям (самим не прибирати іграшки, не одягати легкий одяг). На початку важливий не так результат, як старання дитини та активізація мисленнєвого процесу: дитина думає, яким боком надягати річ, на яку ногу і в який спосіб.

Важливою умовою розвитку волі є наявність розпорядку дня. Усі справи протягом дня не можуть бути хаотично розкидані. Їх слід чітко впорядковувати між пробудженням, сніданком, походом до дитячого садка, обідом, денним сном, вечерею та нічним сном. Для дитячої психіки така відповідність надзвичайно важлива. Без її дотримання дитина швидко стомлюється, капризує, що гальмує розвиток психічних функцій.

Приклад батьків та інших людей, які оточують дитину, напряму впливає на формування її волі. Щоденні рутинні дії дитина копіює, спостерігаючи за дорослими. Якщо батьки хочуть, аби дитина виконувала певне правило, вони самі, передусім, мають його дотримуватися.

Головним методом виховання вольової поведінки дітей раннього і дошкільного віку є постановка перед ними розумних вимог у різних формах (вимога-довіра, вимога-прохання, вимога-порада), мотивування їх, що забезпечує розвиток усвідомленості. Психологи радять використовувати вправляння дитини у вольових діях, влаштовуючи ігри з правилами, особливо з правилами-заборонами, коли гравцеві слід докласти вольових зусиль, щоб не порушити їх.

КОНСУЛЬТАЦІЯ

«Розвиваємо вольові якості дитини»

Підготувала практичний психолог

І. Д. Форманюк