Норми і затримка мовного розвитку

Багатьох батьків турбує питання «Чи є у моєї дитини затримка мовного розвитку, адже вона говорить менше, ніж однолітки?» Однією з найважливіших проблем сучасної логопедії є раннє виявлення та попередження порушень мовленнєвого розвитку у дітей. Адже від своєчасно проведеної корекційної роботи, від усунення причин, що зумовлюють виникнення таких порушень, значною мірою залежить не лише розвиток мовлення, але й формування пізнавальної діяльності дитини, становлення її як особистості.

Уже від народження дитина збагачує пасивний словник, запам’ятовує слова, їх значення, розрізняє інтонацію. Пізніше розвивається активний словник – дитина вчиться відтворювати почуті звуки, слова, речення. Спочатку дитина просто повторює за дорослим, потім починає спілкуватися, тобто її слова, звуки носять змістовне навантаження. Наприклад, малюк 1-1,6  років за допомогою одного звука «а», вимовляючи його  з різною інтонацією, може запитати «Що це? Розкажи!»; виказати незадоволення «Не хочу»; здивування .

У віці від 1 до 1,5 років активний словник дітей, як правило, не розширюється, кількість слів майже не збільшується, але активно збагачується пасивний словник (слова, словосполучення запам’ятовуються надовго). В цей час не потрібно спонукати дитину до вимови нових слів.

Вченні узагальнили досвід  роботи з дітьми і виділили особливості розвитку мовлення у кожному віці. Розглянемо короткий, але дуже важливий для становлення мовлення період до 3-х років.

Пам’ятайте!Мовний запас дітей навіть одного віку є неоднорідним як в кількісному, так і в якісному плані. «Відхилення» від запропонованих норм на 1-2 місяці (випередження або відставання) теж являється нормою розвитку. Якщо ж дитина відстає відразу по декількох показниках, зовсім відсутні якісь навички, то потрібно звернутися до спеціаліста або підібрати вправи та розвиваючі ігри, займатися з дитиною регулярно.

Перший рік життя.

2 місяці.Вимовляє окремі звуки, перші спонтанні вокалізації, направлені до дорослого (частіше мамі).

3 місяці. З’являються експерименти з голосними звуками  гукання та гуління – «а-а-а», «е-е-е», «о-о-о»

4 місяці.Гуління перетворюється в рулади звуків, тобто один звук ніби – то перетікає в інший: «у-у-а-а-о».

5 місяців. Мелодійне гуління, випадковий лепет, додавання до голосних деяких приголосних звуків.

6 місяців. Удосконалюється випадковий лепет ( «да-да-да», «ма-ма-ма» ). Приголосні звуки зливаються з голосними, дитина починає імітувати звуки, які чує, веде з дорослим своєрідний діалог, одночасно прислуховуючись до його мови.

7 місяців. Лепет. Дитина розуміє смисл слів. Може на деякий час замовчати, щоб перевірити реакцію дорослого.

8 місяців. Лепет як мова, як спілкування. Дитина вчиться вимовляти звуки, імітує дорослих, не завжди розуміє значення, як ехо (ехолалія).

9 місяців.  Белькоче склади «ля», «ва». «та», «ба», «ка» (до 8 різних складів), з’являється чітке подвоєння складів: «ма-ма», «та-та» тощо.

10 місяців.Прислухається до мови дорослих, розуміє все більше слів, наслідує мову, у вимові з’являються нові склади, прості слова («на», «ав»).

11 місяців. Відтворення звуків. Кількість полегшених слів поступово збільшується. В одне й те ж слово дитина вкладає різний зміст, замінюючи  цілі речення.

12 місяців. За нормативними показниками  дитина вимовляє 5-10  слів, які вона співвідносить з певними предметами чи явищами. Почувши нове слово  повторює його. Розуміє більше 20 слів.

Повна відсутність лепету до 7 місяців або його затухання протягом 1-2 місяців з моменту виникнення може свідчити про порушення слуху, інтелекту чи органічне ураження мозкових центрів, які відповідають за формування мовлення.

Другий рік життя.

Стадія активного мовлення – автономне  мовлення. Дитина використовує аморфні слова-корені, виділяючи їх із слів, які чує у дорослих. Починаючи з 1,5 років одним  словом дитина позначає цілий ряд предметів («ку» – купатися, курка; «па» – упав, палка, лопатка). Дитина ще не вміє узагальнювати. Наприклад: розуміє значення слів «стіл», «стілець», «диван», але при цьому не знає значення слова «меблі». Початок і закінчення періоду автономного мовлення пов’язаний з початком  і  закінченням  кризи 1- року  життя.  Якщо  дитина   затримується  на  цій  стадії   до 3-5 років, це свідчить про затримку психічного розвитку.В 2 роки дитина співвідносить знайомі слова з предметами зображеними на картинках (показує ведмедика, м’яч, сонечко та інш.)

Автономну мову змінює «телеграфна». Спочатку це односкладові сполучення, які  означають

зміст цілого речення. Дитина використовує слова, які означають предмети пов’язані з бажаннями та зацікавленістю. Враховуючи, що у кожної дитини в оточенні свій індивідуальний  набір таких предметів,  з якими вона часто зустрічається, грається, бачить то і набір слів у дітей різний. Це, як правило, іменники, спочатку жіночого, пізніше чоловічого роду, дієслова, прикметники в однині. Дитина може змінювати слова, використовуючи не тільки теперішній, але й минулий час дієслова, множину іменників. В 2 роки дитина вимовляє близько 100 слів.

Третій рік життя.

В мовленні дитини починає з’являтися проста фраза. Мовлення зв’язне. З’являються перші запитання («Що це?», «Де?»).

В мові ще багато граматичних помилок. Правильна звуковимова поєднується із спотвореною. Словниковий запас швидко збільшується. По досягненню 3-х років він складає 1000 -1500 слів!

Затримка мовлення після 3-х років згубно впливає не тільки на мовленнєві здібності, але й на  читання і письмо. Тобто, йде затримка психічного розвитку дитини.

Зверніть увагу, якщо розвиток дитини дуже відрізняється від вікових норм, обов’язково зверніться до спеціаліста ( логопеда, психолога) за допомогою. Раннє виявлення проблеми сприяє своєчасному проведенню корекційної роботи.