Як навчити дитину читати: 6 простих кроків

 

Усі батьки мріють про щастя своєї дитини. Про те, що вона не просто матиме гарне, сповнене радості життя, але й розумітиме себе та світ, отримуватиме знання й вміло використовуватиме їх. Ішими словами, мріють про те, що в буремному океані сучасного світу корабель їхньої дитини завжди впевнено рухатиметься в правильному напрямку. Саме тому стільки зусиль і матусі, і татусі віддають на те, щоби навчити малюків керувати цими кораблями. І вміння читати – один із напрочуд важливих етапів цього навчання. Як же ж навчити дитину читати? З чого починати? Коли починати? Та як випадково не наламати дров? Способів навчити дітей читати може бути безліч, але ми обрали для вас лише шість порад, які знайшли в блозі Дженаї Джейкобсон, колишньої вчительки початкової школи й авторки посібника Я можу навчити мою дитину читати (I Can Teach My Child to Read, 2013).

Ці поради є загальними та можуть стати у пригоді дітям будь-якого віку, незважаючи на те, чи готова ваша дитина читати. Не застосовуйте всі прийоми вкупі і не чекайте, що вашій дитині одразу все вдаватиметься. Також майте на увазі, що хоча ці 6 пунктів називаються «кроками», вони зазначені не в порядку важливості, і їх не обов’язково виконувати саме у такій послідовності. Вони є лише порадами, які можуть допомогти вам побачити, з яких компонентів складається процес навчання.

1. Читайте дитині вголос

Навчання читанню є процесом, що починається з раннього дитинства. Ні, ми аж ніяк НЕ пропагуємо програм, що вчать ваше дитя читати, використовуючи картки! Що ми заохочуємо вас робити – то це почати читати з малюком уже через декілька днів після його появи. Це й особливий час вашого єднання, і можливість прищепити дитині любов до книжок. Водночас задоволення від такого читання є єдиною гарантією успішного читання у майбутньому. І якщо діти не вчаться насолоджуватися читанням змалечку, це, найімовірніше, стане на заваді їхнім здібностям у майбутньому.

Що я заохочую вас робити – то це почати читати з малюком через декілька днів після його появи.

Скільки читати своїй дитині? Вирішувати вам. Утім, намагайтеся читати хоча б 3-4 маленькі книжки на день, навіть якщо дитина ще геть маленька. Коли вона подорослішає та зможе довше концентрувати увагу, спробуйте читати разом із нею хоча б 20 хвилин щодня.

Ось декілька вікових категорій і різних форматів книжок, які до них пасують. Але, звичайно, читайте те, на що саме ваша дитина реагує та від чого отримує задоволення! Певні, що вам зрозуміти це буде дуже легко.

0 – 1 рік:
колискові, книжки-картонки з реалістичними малюнками, книжки з тканини з різними текстурами, книжки з піснями, книжки-картинки без слів;

1 – 3 роки:
віршовані книжки-картинки, книжки з піснями, книжки-картонки з короткими оповіданнями та без слів;

3-5 років:
абетки, книжки з піснями, книжки-картинки, римовані книжки-картинки.

2. Ставте питання

Питання, поставлені під час читання, заохочують дитину до взаємодії з книжкою, а також розвивають вміння розуміти прочитане. Річ у тім, що коли головна мета читання для вас полягає у здатності дитини «відтворювати» слова, то ви повністю втрачаєте суть. Адже навіть діти, які вміють досить вільно читати, можуть усе ще не усвідомлювати, що саме вони читають. А якщо дитина не може зрозуміти що вона читає, тоді читання не має сенсу взагалі!

Показуючи зовсім малій дитині картинку кота, ставте питання на кшталт «Ти бачиш кота?». Це не лише розвине її словниковий запас, але й заохотить взаємодіяти з книжкою, яку вона читає. Коли ж дитина подорослішає, просіть її самостійно знаходити у книжці різні предмети, істот тощо й відтворювати звуки побачених у ній тварин.

Питання, поставлені під час читання, заохочують дитину до взаємодії із книжкою, а також розвивають вміння розуміти прочитане.

Дітям віком від двох-трьох років починайте ставити питання перед читанням, продовжуйте їх ставити протягом читання та не забувайте запитувати про прочитане вже після сторітайму. Про що запитувати? Для початку покажіть дитині обкладинку книжки та запитайте, про що, на її думку, йтиметься у цій історії. Під час читання просіть малюка спробувати передбачити розвиток подій, запитайте, чому герой зробив саме такий вибір, про що він думав, що персонажі книжок відчувають тощо. Дуже добре, якщо персонажів книжки зображно з яскраво вираженими емоціями, тоді, спілкуючись про почуття героїв, ви може паралельно розвивати емоційний інтелект, апелюючи до особистого досвіду дитини. Після прочитання книги запитайте, чи передбачення стосовно фіналу справдилися. А тоді – що дитина запам’ятала з прочитаного. Крім того, кожна гарна книжка зазвичай дарує кілька тем для справді цікавих і довгих розмов.

3. Будьте хорошим прикладом – читайте самі

Навіть якщо дитина захоплюється книжками з раннього дитинства, вона може швидко втратити інтерес, коли не матиме перед собою взірця. Якщо ви самі не є завзятим читачем або читачкою, докладіть зусиль, аби дитина бачила вас за читанням, бодай декілька хвилин щодня! Читайте журнал, кулінарну книгу, роман, Біблію… байдуже що саме, вибір за вами! Але покажіть своїй дитині, що читання – це те, що мають робити навіть дорослі.

Покажіть своїй дитині, що читання – це те, що мають робити навіть дорослі.

Як батьки, ми інколи занадто переймаємося бажанням зробити дітей успішними в майбутньому. Але ми часто забуваємо, що діти часто вчаться на нашому прикладі. Тож оберіть собі книжку та зробіть перерву на читання… авжеж заради вашої дитини!

4. Відшукуйте та називайте літери довкола

З певного віку ми зазвичай починаємо вчити дітей назв букв. Гаразд, не просто вчити, а буквально змушуємо завчати абетку. Ми купуємо картки чи встановлюємо на гаджети різноманітні застосунки, що обіцяють навчити наших малюків літерам. Ми знову та знову муштруємо дворічних доньок і синів, довіряючи рекламним гаслам. Не купуйтеся на це. Людський розум подібний до губки та справді здатен запам’ятати будь-що, зокрема й абетку, якщо його вимуштрувати. Але це аж ніяк не найефективніший і не найрезультативніший метод. Дозвольте дитині бути дитиною, а самі – просто скористайтеся сприятливими для навчання ситуаціями! Ба більше, спробуйте їх створити. Дітям цікавий світ, який їх оточує. Тож, якщо в ньому будуть літери, які вони бачитимуть щодня, – наприклад, написи над їхнім ліжком, постери зі словами на стіні, килимки з літерами, посуд з їхніми іменами чи й сама їжа у вигляді слів – вони обов’язково пробудять у них інтерес і цікавість. І це гарна можливість розвивати практичну навичку, що має реальне значення та вагу для дитини. Крім того, ніколи не нехтуйте нагодою використати так звані написи довкілля (environmental print), якими є всі написи довкола нас: вивіски на громадських закладах, етикетки, дорожні знаки тощо. Наприклад, ми можеше, гуляючи містом, гратися, вишукуючи ті чи інші літери на вивісках.

Дозвольте дитині бути дитиною, а самі – просто скористайтеся сприятливими для навчання ситуаціями!

Певна річ, що вивчення алфавіту не є безглуздим – воно, поза сумнівами, важливе. Але спосіб, у який ми навчаємо абетці, є значно важливішим! Завжди памятайте, що ваша кінцева мета виховати дитину не людиною, яка бездумно все зазубрюватиме, а людину, яка вчитиметься протягом усього життя та любитиме читати.

5. Активуйте різні сфери розвитку

Діти вчаться краще, коли активовано різні сфери чуття або так звані сфери розвитку. Ось чому практичне навчання сприяє кращому запам’ятовуванню та концентрації уваги. Якщо дитина зацікавилася літерами і ви вже почали використовувати четверту пораду для впізнавання цих літер, почніть впроваджувати заняття, що активують якомога більше чуттів. Пам’ятайте, що вивчення назв букв є не таким важливим, як вивчення звуків!

Аплікації з алфавіту допоможуть дитині навчитися асоціювати форму букви зі звуком, до того ж вони розвивають дрібну моторику коли ви вирізаєте, клеїте і творите!

Є безліч способів, як активувати різні сфери розвитку для розпізнавання літер і навичок раннього читання. Аплікації з алфавіту допоможуть дитині навчитися асоціювати форму букви зі звуком, до того ж вони розвивають дрібну моторику коли ви вирізаєте, клеїте та творите! Ігри, де використовується велика моторика (наприклад, брязкання брязкалом на відповідну букву), є також чудовим способом активувати рух. І, звичайно, кожна дитина любить пісні та рими! Дізнайтеся більше про сильні сторони й інтереси своєї дитини та виберіть заняття, які пасують саме їй.

6. Класифікуйте жанри

Приблизно у віці чотирьох-п’яти років дитина зможе відрізняти реальність від вигадки. Саме в цьому віці варто починати знайомити її з різними жанрами книжок під час спільного читання, тобто вчити самостійно їх відрізняти та класифікувати. Це не так складно, як може здаватися. Насамперед радимо звернути на такі жанри, чи то пак типи книжок:

Документальні (правдиві історії чи факти про тварин, людей, місця тощо);
Фантастика (вигадані історії, не можуть відбуватися у реальному житті через магію, тварин, що розмовляють тощо);
Реалістичні історії (вигадані історії, що теоретично можуть відбуватися у реальному житті через правдоподібність героїв та подій);
Книжки-абетки;
Книжки з піснями.

Коли дитина класифікує книжки за жанрами, то їй спершу потрібно подумки зробити певні висновки про книжку та пригадати деталі. Тоді використати цю інформацію, щоби визначити, до якого жанру зарахувати цю книжку. Зрештою, пригадуючи особливості інших книжок цього ж жанру, встановити зв’язок між ними. Ця проста дія займе 5-10 секунд після прочитання книжки, але вона точно розвине здатність осмислювати й аналізувати інформацію!

Коли ми заохочуємо дітей думати й аналізувати щойно прочитану книжку, то мимоволі моделюємо їхнє майбутнє самостійне читання!

Важливо зазначити, що не всі книжки належатимуть до цих жанрів, особливо книжки для вивчення звуків. Раджу робити цю вправу лише з хорошою художньою дитячою літературою.
Пам’ятайте, наша мета полягає у тому, щоби діти розуміли, що вони читають. Інакше читання принесе їм мало користі. Коли ми заохочуємо дітей думати й аналізувати щойно прочитану книжку, то мимоволі моделюємо їхнє майбутнє самостійне читання!