Пам’ятки для батьків

 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ

ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища. Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись наступних правил:

· не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;

· вчити дитину користуватися дверним вічком;

· не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;

· вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;

· забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети - вони можуть бути небезпечними;

· забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;

· не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;

· запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;

· не дозволяти дражнити тварин;

· не дозволяти вмикати електроприлади за відсутності дорослих;

· не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;

· не дозволяти визирати у відчинене вікно;

· вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

· вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

 

Безпека на дорогах – це обов'язок, що вимагає великої відповідальності від батьків маленьких дітей, і цим в жодному разі не можна зневажати. Навіть уважно спостерігаючи за своїми дітьми, іноді буває важко зреагувати досить швидко, коли вони кидаються на дорогу або вулицю, намагаючись наздогнати м'ячик, що поскакав, або іграшку, що покотила. Переважна більшість нещасних випадків внаслідок автодорожніх подій відбувається через те, що діти раптово вибігають на дорогу.

Безпека на дорогах складається із двох категорій.

Захистити вашу дитину від:

- того, щоб бути збитим машиною, що з'їхала з автомобільної траси;
- того, щоб, граючи у дворі, ваша дитина випадково не вибігла на автомобільну дорогу.

Правила безпеки:

- Завжди стежите за вашими дітьми, ніколи не залишайте їх без нагляду, поки вони грають у дворі, і особливо біля залишених у дворі транспортних засобів, або тих, що рухаються.

- Тримайте дітей за руку й поруч із собою завжди, коли ви виходите з будинку, таким чином, ви забезпечите їм безпеку на дорогах.

- Якщо ви один або одна виїжджаєте з будинку на вашому транспортному засобі, переконаєтеся, що ваша дитина міцно й надійно пристебнута в автомобільному кріслі, або просто на задньому сидінні, перед тим як ви почнете від'їжджати від будинку.

- Використовуйте двері безпеки, огородження або ворота втих місцях, які виходять на проїжджу частину з вашого будинку, щоб тим самим забезпечити важкий доступ до автомобільної дороги вашим маленьким дітям.

- Прогуляйтеся навколо вашого транспортного засобу перед від'їздом з будинку або двору, де звичайно грають діти.

- Ніколи не дозволяйте дітям грати на дорозі до будинку, якою рухається ваш автомобіль, оскільки ваша дитина, коли залишається без догляду з боку дорослих, часто використовує дорогу як улюблене місце для ігор.

- Створіть альтернативні умови для ігор ваших дітей, щоб в них не з'явилося бажання вибігти на вулицю, що послужить захистом від нещасних випадків на вуличних дорогах.

Перевезення дітей допускається за умови забезпечення їхньої безпеки з урахуванням особливостей конструкції транспортного засобу.

Перевезення дітей до 12-літнього віку в транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, повинно здійснюватися з використанням спеціальних дитячих утримуючих пристроїв, що відповідають вазі й росту дитини, або інших засобів, що дозволяють пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією транспортного засобу, а на переднім сидінні легкового автомобіля - тільки з використанням спеціальних дитячих утримуючих пристроїв.

Виховний вплив на дитину, що забезпечується батьками й педагогами є невід'ємною частиною безпеки дитини як на вулиці, так і вдома. Даний вплив повинен бути спрямованим на виховання безпечної поведінки дитини, знання основних заходів безпеки.

Від того наскільки ми приділяємо часу вихованню нашої дитини й залежить її безпека й благополуччя. Дитина, незважаючи на здатність самостійно пізнавати навколишній світ нездатна у віці до 7 років дотримуватись заходів безпеки. Виховна робота повністю й у цілому лягає на батьків і в меншій мірі на педагогів та вихователів.

Повчання й осудження за зроблене не є вихованням, а навпаки представляє дитині світ перекрученим і позбавленим змісту пізнання, тому що дитина розуміє, що її покарали, і знає за що саме, але не може відповісти чому цього робити було не можна. Занурення в дитячий світ з його особливостями змушує батьків стати до дитини ще ближче і як би разом пізнавати навколишній світ, де дитина шукає поради й пояснення тих або інших явищ.

Безпека дитини можлива тільки в благополучній сім’ї, де відсутні конфлікти, де дитина почуває себе "своєю", потрібною батькам, де вона завжди може звернутися за порадою або з запитанням, знаючи, що одержить на неї відповідь.

Безпека дитини – це не тільки виховний процес, а цілий комплекс заходів, що сприяють повноцінному розвитку дитини, дають дитині змогу одержувати педагогічну й психологічну підтримку від своїх батьків.

БЕЗПЕЧНИЙ РУХ НА ДОРОЗІ

· Не поспішайте, переходьте дорогу розміреним кроком.

· Виходячи на проїжджу частину дороги, припиніть розмовляти — дитина має звикнути до того, що коли переходиш дорогу, потрібно зосередитися.

· Не переходьте дорогу на червоний або жовтий сигнал світлофора.

· Переходьте дорогу лише в місцях, визначених дорожнім знаком «Пішохідний перехід».

· З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими. У противному разі дитина може впасти або побігти на проїжджу частину дороги.

Спонукайте дитину до участі у ваших спостереженнях за ситуацією на дорозі: показуйте їй ті автівки, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю тощо.

. Не виходьте з дитиною з-за машини, з-за кущів, не подивившись попередньо на дорогу, — це типова помилка, і не можна допускати, щоб діти її повторювали.

· Не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині вулиці.

Один вдома

Безпека дитини є основною ланкою в комплексі виховання дитини. Діти у віці до 7 років виявляють безпосередню цікавість до довколишніх предметів, зокрема електроприладів, аудіо-відео техніці, вибухонебезпечних предметів тощо. Мало усвідомлюючи до чого можна доторкатися, а до чого – небезпечно для життя, вони все-таки всупереч порадам і заборонам батьків пізнаютьу такий спосіб навколишній світ. Якщо дитина перебуває вдома, це зовсім не означає той факт, що вона поза небезпекою. Навіть якщо ваша дитина спокійна й виявляє незначну цікавість до навколишніх предметів, все одно необхідність заходів обережності від одержання дитиною травми має бути обов’язковою. По-перше варто підкреслити, що дитини у віці до 7 років не треба одну на тривалий час залишати в будинку, або квартирі, вона повинна перебувати під доглядом батьків, вихователя, няні. Але в багатьох сім'ях час від часу все одно виникає необхідність залишити дитину вдома саму хоч на короткий строк. Втакому випадку необхідно вбезпечити дитину всіма можливими засобами.

Залишаючи дитину саму удома необхідно провести з нею комплекс профілактичної роботи, і в доступній для її віку формі пояснити які з навколишніх предметів можуть заподіяти їй травму, і що користування даними приладами для неї категорично заборонене.
Залишаючи дитину саму необхідно створити їй всі умови, щоб дитині не було нудно, щоб вона або гралася, або дивилася дитячі фільми, читала книги. Якщо ж дитину не забезпечити улюбленим заняттям, грою, то вона однаково знайде для себе заняття, що буде викликати в неї інтерес в незалежності від того небезпечно це для її життя чи ні.
Проводячи профілактичні заходи безпеки, варто пам'ятати, що не та дитина слухняна, яку часто карають, а та, яка не почуває самотності, а відчуває постійну підтримку своїх батьків. У більшості випадків відсутність виховання, або недостатнє виховання своєї дитини призводить до того, що дитина намагається самостійно вивчати навколишній світ, пізнавати його, що часто гарантує одержання дітьми у віці до 7 років травм і каліцтв.

Забезпечення безпеки дитини вдома

Безпека дитини удома – це цілий комплекс заходів безпеки, що містить у собі безпеку кожного окремого складового вашого будинку або квартири (кухні, ванної кімнати, спальні, залу й т.д.).

Зал і спальня, де дитина проводить більше часу мають представляти найбільшу безпеку:

- Вікна в залі, спальні й вихід на балкон повинні бути наглухо закриті, за винятком кватирок або фрамуг.

- Всі електроприлади, що представляють небезпеку життєдіяльності дитини необхідно вимкнути й по можливості ізолювати від дитини.

- Іграшки не повинні перебувати на висоті, що перевищує ріст дитини, тому що дитина намагаючись дістати іграшку із шафи може заподіяти собі травму при падінні.

- Гострі предмети й ті, що легко б’ються повинні бути ізольовані від дитини.

- Кухня являє собою найбільшу небезпеку для дитини, а ніж зал і спальня, тому що саме тут перебувають газова плита, водонагрівальна техніка, різні СВЧ-пічки, електричні чайники, кухонні комбайни, а також засоби для миття посуду тощо.

- Газовий вентиль натрубі необхідно перекрити, тому що газова плита й газовий водонагрівальний стовпчик представляють для дитини найбільшу небезпеку.

- Легко биткий посуд необхідно замкнути в шафі, якщо є така можливість, або за можливості ізолювати від дитини.

- Ножі й інші колючо-ріжучі предмети також необхідно сховати, тому що існує можливість порізу об їхні гострі краї.

- Не треба на газовій плиті залишати каструлі й чайники з гарячою водою, тому що перекинувши їх дитина може одержати опіки несумісні з життям.

- Ліки й медичні препарати як мазі, креми для зовнішнього застосування також необхідно уберегти від попадання в руки дитини. Вони можуть викликати як роздратування слизової оболонки очей, опіки поверхні шкіри, а при потраплянні в організм – сильне отруєння.

- Засоби для миття посуду й прибирання приміщення також варто охороняти від дитини, тому що велика ймовірність їхнього використання не за призначенням, що також може призвести до різних отруєнь й опіків шкірної поверхні й слизової оболонки.

- Сірники й легкозаймисті предмети повинні бути ізольовані від дитини, тому що гра з ними і їхнє використання призводить до загоряння приміщення. У наш час у більшості випадків причиною пожежі виступають діти у віці до 7 років.

- Ванна кімната як і кухня представляє також можливу небезпеку для дитини, тому що миючіі засоби, засоби гігієни, різні бритви перебувають саме тут, тож також краще використати запобіжні міри безпеки.

Предмети домашнього побуту, які є джерелами потенційної небезпеки для дітей, діляться на три групи:
- предмети, якими категорично забороняється користуватися (сірники, газові плити, грубка, електричні розетки, включені електроприлади);
- предмети, з якими, залежно від віку дітей, потрібно навчити правильно поводитись (голка, ножиці, ніж);
- предмети, які дорослі повинні зберігати в недоступні для дітей місцях (побутова хімія, ліки, спиртні напої, сигарети, харчові кислоти, ріжучо-колючі інструменти).

Дитина повинна засвоїти, що предметами першої групи можуть користуватися тільки дорослі. Тут, як ніде, доречні прямі заборони. Дитина ні за яких умов не повинна самостійно запалювати сірника, включати плиту, доторкатися до включених електричних приладів. При необхідності прямі заборони можуть доповнюватися поясненнями, прикладами з літературних творів (наприклад, "Кицьчин дім" С. Маршака), іграми-драматизаціями.

Щоб навчити дітей користуватися предметами другої групи, батькам необхідно організувати спеціальні навчальні заняття в домашніх умовах з виробленню відповідних навичок (залежно від віку дітей), не зважаючи на те, що такі заняття проводяться в ДНЗ, відповідно до програмового змісту.

Проблеми безпеки дітей у зв'язку із предметами третьої групи й правила їхнього зберігання є змістом спільної роботи педагогів з батьками.
Отже необхідність забезпечення безпеки дитини – це цілий комплекс профілактичних і запобіжних заходів, від дотримання яких залежить наскільки ваша дитина перебуває в безпеці.

Повноцінність виховного процесу полягає не тільки в постійному повчанні своєї дитини, що можна робити, а чого не можна, а в тому, щоб ваша дитина завжди була під наглядом, доглянута, одягнена, нагодована і разом з вами пізнає світ через довколишні предмети, а не самостійно, через травматизм і небезпеку життєдіяльності.

 

 

 

 

Шановні батьки!

Ставтеся негативно до дитячих ігор з вогнем! Роз'яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель у вогні майна, та людей!

 

Шановні батьки!

Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконанню протипожежних вимог. Пам'ятайте, що приклад старших є для дітей кращим методом виховання.

 

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».

 

Правила безпечної поведінки з тваринами

Навколо тебе існує дивовижний світ живих істот, створених природою: тварини і комахи. Деяких з них ти можеш бачити кожного дня на вулиці або ж удома, інші мешкають у дикій природі. Ми розповімо тобі:

про те, як треба поводитися з деякими видами тварин і комах;

як убезпечити себе від ризиків настання нещасних випадків у поводженні з тваринами і комахами.

Про домашніх улюбленців

У тебе є вдома собака чи кіт або ж інша домашня тваринка? Тоді тобі буде дуже цікаво послухати наступні поради для безпечного утримання твого улюбленця:

· Якщо ти знайшов на вулиці та підібрав або придбав якусь тваринку, ніколи не приховуй цього від батьків.

· Якщо ж в тебе з’явився маленький друг, обов’язково покажи його ветеринарові для призначення відповідних щеплень. Це захистить твого улюбленця від хвороб та зробить безпечні ігри з ним.

· Візьми у ветеринарного лікаря поради щодо особливостей даної тваринки, її породи. Дізнайся, як потрібно з нею повoдитися, як треба за нею доглядати, яким чином її годувати і що забороняється їй робити.

· Слідкуй за чистотою і охайністю твого улюбленця.

· Якщо поведінка твого утриманця здається тобі підозрілою: агресивною чи хворобливою, або ж він нічого не їсть, відразу сповісти про це батьків і покажіть тваринку ветеринарові.

· Кожного разу після прогулянки з улюбленою тваринкою обов’язково мий руки.

· Ніколи не намагайся вдарити, штовхнути свого утриманця, адже цим ти можеш злякати його, і він через це може нанести тобі пошкодження.

· Якщо ти якимось чином при контакті чи грі з маленьким другом отримав подряпини або укуси, негайно скажи про це батькам і проконсультуйся з лікарем для оброблення рани. Це особливо важливо, якщо це сталося при контакті з незнайомою, бездомною твариною.

· Поводься з утриманцем лагідно, так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою. Пам’ятай, що це жива істота, яка потребує твоєї уваги та догляду.

 

Якщо ти раптом на вулиці зустрівся з незнайомою твариною чи комахою, запам’ятай наступне

· не наближайся і не намагайся торкнутися незнайомої тваринки. Ти можеш її налякати, а вона у відповідь може завдати тобі шкоди: вдарити або ж укусити;

· пам’ятай, що особливо кольорово-яскраві комахи привертають до себе увагу своїм забарвленням, і спокусливі малюки тягнуться взяти їх у руки, щоб роздивитися. Це небезпечно! Оскільки багато з них є отруйними видами;

· якщо ж ти, наприклад, зустрів на вулиці незнайому собаку чи зграю собак, і вони дивляться у твій бік, перше, що треба зробити - не рухатися у бік тварин. Головне, не панікуй, не зли тварин і різко не втікай. Цим ти можеш роздратувати собак і вони поженуться за тобою. Намагайся обережно йти в протилежний бік або залізти на дерево чи сховатися.

Коли ти в зоопарку:

· не підходь надто близько до перегороди та кліток, у яких перебувають тварини, це небезпечно;

· не годуй із рук тварин, тому що не вся їжа може бути для них корисна, та деякі тварини можуть завдати тобі шкоди;

· завжди слухайся порад батьків чи старших.

«Щоб не трапилось біди»

Особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Потрібно застерігати дітей від пустощівна балконах, драбинах, деревах. Разом з тим батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину. Інакше дитина може вирости боягузом й безініціативним, або на зло зробить все навпаки. Не можна залякувати дитину, буде правильніше коли ви час-від-часу будете розповідати про різні нещасні випадки. З малятами треба бути постійно на сторожі, усувати з їхнього шляху небезпечні предмети, старшим дітям треба постійно пояснювати небезпеку, яку таять в собі необдумані вчинки, доводити помилковість порочних уявлень про героїзм. Допоможуть батьками в цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі.

Найтяжчим, з найбільшим процентом смертності є травми від автомашин, автобусів, тролейбусів, поїздів та інших видів транспорту. І знову ж таки головними причинами є бездоглядність дітей на вулиці, у години дозвілля, а призводять до цього незнання дітьми правил вуличного руху, порушення правил користування транспортом.

Якщо дитина бачить що старші порушують правила вуличного руху, легковажно ставлять до рекомендації, той від дитини марно вимагати чогось іншого, бо дитина перш за все бере приклад з дорослих. Лише спільні зусилля батьків, учителів, вихователів працівників громадських організацій зможуть забезпечити позитивний ефект у боротьбі з транспортним травматизмом.

Вчити правила вуличного руху діти повинні з переддошкільного віку, а також дошкільного, тобто в яслах, і дитячих садках. Заняття проводять вихователі і медичний персонал, звичайно в тісному контакті з батьками. Форми роботи можуть бути найрізноманітніші: прогулянки, екскурсії по місту, бесіди, ігри та інше. Під час прогулянок та екскурсій вихователь має звернути увагу дітей на інтенсивність вуличного руху і поведінки на вулиці. Учнів молодших класів необхідно привчати ходити тільки по тротуарах з правого боку, звертати увагу на сигнал "бережись автомобіля" у тих місцях де нема тротуарах, іти слід по лівому боці вулиці на зустріч транспорту. Велику роль у боротьбі з травматизмом належить працівникам ДАІ. Вони повинні організовувати в школах дружини юних помічників ДАІ, виступати по радіо, телебаченню, у пресі.

Фізкультура і спорт є могутнім засобом зміцнення організму і фізичного розвитку дітей, але це тільки при вмілому і правильно організованому заняття спортом. Але на привеликий жаль, дитячих спортивних закладів поки що не достатня кількість і до того ж не всі батьки розуміють їх користь, вважаючи що дитина може займатися спортом і без тренера. Тому багато підлітків грають футбол, хокей, їздять на велосипедах без старших досвідчених товаришів. А обирають місця, не зовсім придатні, а часто і небезпечні річки, захаращені двори, глибокі водойми, пустища. Тому при неорганізованому занятті спортом трапляється найбільше спортивних ушкоджень. Тому батьки повинні якомога раніше залучати дитину, до занять у спортивних добровільних товариств, на стадіонах. Цим вони її не тільки загартують, а й вбережуть від страшної небезпеки. Тай у кожному будинку знайдуться батьки, які залюбки пограють з дітьми в футбол чи хокей і в той же час будуть стежити за порядком у місцях де проводять вільний час їхні діти.

Крім описаних видів ушкоджень, буває що травматизм вуличний, вогнепальний, сільськогосподарський і виробничий серед дітей зустрічається дуже рідко.

Вуличний травматизм за своїм характером дуже подібний до побутового. Це ушкодження яких зазнають на вулиці, травми від транспортних засобів. Головними причинами вуличного травматизму – недоробки халатність працівників жеків, будинкоуправлінь, будівельних організацій. Це несправні балкони, неогороджені канави, відчинені люки тощо. Взимку особливо небезпечні великі бурульки, що звисають з дахів будинків, під час ожеледі – не посипані піском або сіллю тротуари. Тому працівникам жеків, органів міліції, санепідемстанції треба бути особливо вимогливими і дотримуватись правил безпеки. Краще вжити запобіжних заходів, застерегтись від можливих трагедій.

Серед смертності від травматизму утоплення займає одне з перших місць. Це може статися яв влітку так і взимку. Головною причиною утоплені є невміння плавати, незнання особливостей водойм, при стрибках у воду велику небезпеку приносять підводні скелі, каміння. Взимку діти топляться, провалюючись під лід при катанні на ковзанах, або переходячи через водоймища.

Головну роль у запобіганні нещасних випадків на воді відіграють товариства рятування на воді та інші громадські організації, Вони відповідають за те, що щоб для купання дітей були відведені спеціально загороджені місця, але навіть у таких місцях діти повинні бути під пильним контролем. Всі небезпечні місця для купання повинні бути огороджені і встановлені попереджувальні знаки. Взимку дороги, придатні для переїзду через річку, чи озеро, теж повинні позначатися.

Ми дорослі зобов'язані категорично забороняти дітям кататися на ковзанах, санках по тонкій кризі.